Мерія vs КМВА: хто переможе у сутичці повноважень, Кличко чи Ткаченко

"Коментарі" неодноразово повідомляли про справжню "битву за Київ", яка, на відміну від весни 2022-го, триває не з російськими окупантами, а всередині влади, між її окремими гілками. По суті, лінія протистояння пролягла між центральною та регіональною владою, нехай навіть цей "регіон" — столиця Київ.

Протистояння влади у Києві

Суперечка через підпис під планом стійкості

У запалі протистояння мер столиці Віталій Кличко та голова Київської військової адміністрації Тимур Ткаченко постійно обмінюються звинуваченнями у тому, хто і що з них має робити. Останнім таким прикладом стало ухвалення комплексного плану стійкості міста Київ, який у РНБО не був затверджений. Як результат, столиця не отримає підтримки держави, хоча всі вимоги було виконано, а документи подано вчасно.

Мер столиці Віталій Кличко явно натякнув на дискримінацію Києва, оскільки, за його словами, "нам дали зрозуміти, що Києву поки не допомагатимуть, тому що до загального бюджету допомоги країни містам у реалізації планів стійкості уряд Київ не включив". При цьому плани, подані іншими містами, були підписані головами військових адміністрацій. Але План Києва, де також є головою військової адміністрації, змушують підписати мера. А перед цим його має затвердити міська рада. Тобто до Києва, на думку мера Кличка, – "особливе" ставлення.

Тимур Ткаченко, начальник військової адміністрації Києва, не залишився осторонь, заявивши, що "гарні слова не керують містом".

Тимур Ткаченко наголосив, що вся реальна влада у столиці перебуває в руках Віталія Кличка, і він не повинен відповідати за роботу чужих підлеглих. А також закликав мера припинити перекладати відповідальність та витрачати гроші на піар-компанії проти нього.

Подібні суперечки для обох столичних властей давно стали буденністю, і стосуються навіть таких загалом звичайних речей як ожеледиця . Насправді все набагато глибше. Боротьба йде за розподіл повноважень та владних можливостей, які кожна зі сторін намагається трактувати по-своєму, але, судячи з визнання Тимура Ткаченка, поки що в цьому напрямі перевага за мером.

За рішенням президента для оборони та організації ринків – підстави та повноваження військових адміністрацій

Правовий режим роботи військових адміністрацій в Україні регулюється Законом України "Про правовий режим воєнного часу", ухваленим 12 травня 2015 року. І найцікавішими у цьому досить невеликому документі є статті 4 та 15, які регулюють питання власне створення військових адміністрацій та їх повноважень.

Отже, згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного часу" призначення створення військових адміністрацій виглядає зрозумілим:

— на територіях, на яких запроваджено військовий стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму військового стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки та порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи.

А ось підстави для їх створення викликають значно більше запитань. Так частина 3я тієї статті говорить:

— військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їх виконавчі органи та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених.

Але які саме ці "інші випадки" абсолютно незрозуміло, так само як незрозуміло, що мається на увазі під невиконанням главами населених пунктів своїх повноважень. Чи означає це допустимо їхню фізичну відсутність на роботі, чи щось інше?

Судячи з формулювання у тій статті 4, що "начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова". Але навіть, якщо голова перебуває на місці та виконує свої повноваження, паралельно може бути створена військова адміністрація.

Власне частина 2 тієї ж статті 4 свідчить, що "рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування".

Іншими словами, за великим рахунком, досить просто уявлень від ОДА та військового командування, щоб президент прийняв рішення про створення військової адміністрації. Зауважимо, що голови облдержадміністрацій та військове командування безпосередньо залежить від президента, як глави держави та Верховного головнокомандувача.

Ще цікавіша ситуація з повноваженнями військових адміністрацій, які перераховані у 47 пунктах у статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного часу". Для порівняння, у статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування" повноваження сільського, селищного та міського голови вмістились у 20 пунктів.

У переліку повноважень військових адміністрацій чимало пунктів, як цілком зрозумілих, так і здивувань. Так, вони повинні:

— забезпечувати на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та воєнний час, надання звітності з цих питань;

— організовувати та здійснювати заходи, пов'язані з мобілізаційною підготовкою, мобілізацією, демобілізацією та цивільним захистом;

— приймати рішення відповідно до законодавства питань, пов'язаних із наданням військовим частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України службових приміщень та житлової площі, інших об'єктів, а також комунально-побутових послуг; здійснювати контроль над їх використанням, наданням послуг.

Але також у їх компетенції, наприклад, такі як:

— складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету;

— встановлення ставок місцевих податків та зборів відповідно до Податкового кодексу України, якщо рішення відповідної ради з цих питань не прийнято;

— прийняття рішень щодо надання відповідно до законодавства пільг щодо сплати місцевих податків та зборів, якщо рішення відповідної ради з цих питань не прийнято;

— встановлення для підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

— організація ринків;

— надання відповідно до закону містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок.

Як співвідносяться ці пункти, а аналогічних у статті 15 ЗУ "Про правовий режим воєнного часу" чимало, з обороноздатністю міста – незрозуміло.

Але водночас ті ж самі земельні питання є справжнім "корупційним Клондайком" для столиці, який справно забезпечує грошима десятки років уже не одного київського "дивлячого", і контроль над цими потоками обіцяє величезні бариші. Пункт про затвердження місцевого бюджету дозволяє думати, що військові адміністрації можуть замінювати собою і місцеві ради, чиїм прямим обов'язком і є затвердження бюджетів місцевих громад.

Не дивно, що через двозначність норм закону у столиці спалахнув конфлікт про те, хто відповідає. Власне, він розпочався ще під час перебування першого голови Київської міської військової адміністрації Сергія Попка.

У січні 2024 року у ВР України ініціювали створення Тимчасової слідчої комісії, яка вирішила розібратися у ситуації у столиці та розібратися у межах повноважень КМДА та КМВА, але безуспішно. Власне, свою поразку визнав і президент Володимир Зеленський, в останній день 2024-го призначивши нового голову КМВА Тимура Ткаченка, який свого часу працював у КМДА директором департаменту міського благоустрою.

Двовладдя у столиці та 1500 кримінальних справ – що відбувається у Києві

Новопризначений голова КМВА Тимур Ткаченко одразу ж вирішив показати, хто на його думку в Києві головний, і заявив про заміну керівників райдержадміністрацій. Віталій Кличко назвав це політичними інтригами, які призведуть до дестабілізації ситуації у місті. І з того часу взаємні звинувачення обох чиновників, які вважали себе головними у столичній владі, стали повсякденністю, повторюючись щомісяця, і часто не по одному разу, з більш-менш серйозними загостреннями.

Так, у квітні 2025 року Київміськрада посилила роль мера Віталія Кличка, ухваливши рішення, що реалізація повноважень виконавчого органу Київради, яким є Київська міська державна адміністрація, проходитиме лише за підписом міського голови. Тим самим мер став людиною, без підпису якої жодне рішення столичної влади не було б легітимним.

Тимур Ткаченко відповів тим, що звільнив першого заступника міського голови Миколи Поворозника. Але в самій мерії це рішення просто проігнорували. Хоча за заступником Кличка тягнеться шлейф скандалів та підозр у корупції з 2020 року, градоначальник тримав його при собі до осені 2025-го, звільнивши буквально в умовах жорсткого ультиматуму депутатів міськради.

У травні Тимур Ткаченко завдав "потужнішого Контрудара" — опублікував нову структуру КГВА на своєму Телеграм-каналі. Також він заявив, що невиконання доручень, виданих для забезпечення функціонування Києва, оцінюватимуться як саботаж в умовах правового режиму військового стану з його особистим зверненням до СБУ.

Однак на сайті КМДА в особі голови її апарату Дмитра Загуменного, по суті, підняли на сміх "структуру" голови військової адміністрації.

Тон повідомлення та сам факт його появи на сайті КМДА наочно продемонстрував рівень впливу Тимура Ткаченка на працівників міської виконавчої влади, яку він мав очолювати.

Влітку голова КМВА знову робив спроби навіть не "вдарити", а скоріше вколоти градоначальника столиці, але знову зазнав фіаско. Втім, якраз у цей період різко активізувалися розслідування правоохоронців щодо чиновників столичної мерії, тож сам Віталій Кличко нарахував 1500 кримінальних справ, відкритих стосовно співробітників КМВА та структурних підрозділів, щоправда, ні в що більше вони так і не переросли.

Проте вже у вересні Віталій Кличко почав відчувати кадровий голод, втративши спочатку співголову власної фракції "УДАР" у Київміськраді Дмитра Білоцерківця, а потім і Миколу Поворознюка. Більше того, тоді виникли перші ознаки того, що під мером може закачатися крісло.

Проте загалом осінь стала для Кличка відносно спокійною. Не останню роль у програші Ткаченка відіграла відставка з посади голови Офісу президента України Андрія Єрмака, чиєю креатурою був начальник військової адміністрації.

Кличко переміг Ткаченко, але є й інші

Останні публічні суперечки Віталія Кличка та Тимура Ткаченка стосувалися зовсім дрібних проблем – ожеледиці чи щоденної зупинки руху на Хрещатику о 9:00 на честь загиблих, що показує дріб'язок суперечок двох керівників. Масштаб суперечки, і сам факт заяви Тимура Ткаченка щодо комплексного плану стійкості Києва, в якому він визнав, що столицею управляє Віталій Кличко, чітко говорять про те, що саме мер переміг у протистоянні з начальником військової адміністрації.

Неабиякою мірою на перемогу мера вплинули й зовнішні чинники, наприклад, зниження активності Тимура Ткаченка за часом збіглася з скандалом і відставкою Андрія Єрмака. Більш того, після цього активно заговорили про можливість відставки Тимура Ткаченка та призначення нового глави КМВА.

Ще в лютому в анонімних Телеграм-каналах активно "юзали" прізвище колишнього міністра інфраструктури України Олександра Кубракова як можливого наступника Тимура Ткаченка. Правда, за місяць, що пройшла з моменту появи даного слуху, не було жодних підтверджень, але сам факт необхідності кадрових змін і призначення нового глави КМВА цілком логічний.

У будь-якому разі майбутній глава КДВА буде змушений вдатися до пошуку союзників усередині столичної влади, і ймовірно, що це будуть депутати Київміськради. 2025-го року депутати як мінімум двічі серйозно вплинули на протистояння влади і показали, що без їхньої підтримки сторонам не обійтися:

1) квітень, коли Київміськрада ухвалила рішення про реалізацію повноважень КМВА виключно за підписом міського голови, тим самим явно ставши на бік Віталія Кличка;

2) червень, коли депутати 70 голосами "за" підтримали відставку Миколи Поворозника, показали Віталію Кличку, що на їхню думку він має рахуватися.

Як підрахували раніше "Коментарі" , своєрідною "золотою акцією" у Київміськраді має "Європейська солідарність", яка має 30 депутатів із 120 депутатів (ще один голос у мера Віталія Кличка). Ще 29 контролює "УДАР" Віталія Кличка, що разом із його голосом та "ЄС" дає 60 голосів, використання яких монолітно, разом із домовленостями ще хоча б із 1 фракцією, дозволяє проштовхувати потрібні рішення та відбивати спроби, наприклад КМВА, оголосити недовіру меру.

Розбити цю оборону можна, наприклад, перетягнувши ту ж саму "Європейську солідарність". Щоправда в умовах зайнятої жорсткої опозиційної позиції Петра Порошенка та його партії до Володимира Зеленського, така зрада щодо давнього союзника Віталія Кличка та втрата Києва, здається верхом дурості, на яку такий досвідчений гравець, як п'ятий президент України, навряд чи піде.

Але ніколи не варто забувати і про грубіший спосіб позбутися голови КМВА і мера Віталія Кличка – тих самих 1500 кримінальних справ, по одній з яких градоначальник може піти як співучасник. Про можливість такого результату "Коментарі" писали раніше, і хоча даний сценарій також ненадійний і має масу мінусів, повністю скидати його з рахунків все ж таки не варто.