Під час воєнного стану виявилося, що військова адміністрація має безліч можливостей для того, щоб впливати абсолютно на все в Києві
КМВА на чолі з Тимуром Ткаченком вирішила перепідпорядкувати собі всі департаменти КМДА на основі указу президента, згідно якого на початку повномасштабної війни було розпущено всі МДА, а на їх місці було створено військові адміністрації. А міський голова Києва Віталій Кличко, у свою чергу, думає, що КМВА створена у структурі КМДА і саме він має керівну роль. Ось і виходить, що в Києві двоєвладдя і хто кому підпорядковується - незрозуміло. Навіщо під час війни витрачати величезну купу грошей незрозуміло на що і незрозуміло для чого? Яким чином департаменти КМДА можуть підпоряковуватися КМВА? Хто в пріоритеті і чиє слово останнє? Видання "Коментарі" з цими питаннями звернулося до експертів.
У Києві до 2025 року – радянська шизофренія з розділенням повноважень
Політичний експерт Світлана Кушнір зазначила, що незважаючи на війну битва за Київ досі продовжується.
"Можна скільки завгодно говорити про недоліки столичного мера, його команди, але знову і знову згадати сакраментальне "Хто керує Парижем, той керує Францією". Біда у тому, що ми, на фоні тотальної декомунізації, один з центральних її символів і досі залишаємо в тілі Конституції України. І це – державні міські адміністрації в містах Київ та Севастополь. Міста з особливим статусом. І цей рудимент радянського укладу державного управління не наважився викорінити ніхто з шести президентів незалежної України. Нагадаю, що Магдебурзьке право Київ отримав у 1494 році. І це означало, що мешканці міста отримали самостійність на управління на окремо взятій території свого муніципалітету", – зазначила експерт.
Світлана Кушнір зауважила, що, якщо говорити про Київраду, міського голову та КМВА, то не повинна центральна влада призначати управителя столиці.
"Це роблять у законний спосіб на місцевих виборах мешканці Київської громади, обираючи собі міського голову та склад Київради, бо це їхнє право охороняє Конституція України. І хоч вам подобається їхній вибір, хоч ні, але це принцип демократії, за яку зараз проливають кров захисники України. І будь-яке втручання у діяльність Ради – є порушенням статті140 КУ і закону про місцеве самоврядування. Але у Києві до 2025 року – радянська шизофренія з розділенням повноважень. Мало бути так: обраний міський голова і депутати Київської міської ради формують Виконавчий комітет і далі всі департаменти і управління підпорядковані, виконають покладені на них функції і виконають всі рішення Київради і розпорядження міського голови. І там – розподіляють остаточно фінанси киян. Але у нас же є КМДА/КМВА, куди указом президента призначають очільника і саме вона, КМДА, і є той Виконком столичного муніципалітету. Виходить дурня: Київрада проводить сесії, приймає рішення, але КМДА/КМВА може просто їх не фінансувати, заблокувати і не виконувати, бо очільник КМВА підпорядковується тому, хто підписав указ", – розповіла Світлана Кушнір.
На її думку, так і виникає лінія розлому, коли у міста і міського бюджету одразу два хазяїна, а де є таке, то й буде і перетягування влади на себе, і корупція, і відвертий саботаж рішень.
"І все це не на користь киянами. Має бути реформа і місцеве самоврядування має працювати на єдиних правових засадах по всій країні. Але Банкова так не думає, тому після поразки на місцевих виборах у 2020 році весь час йшов пошук особи конкурента Віталію Кличку, який багато років отримував від громади Києва мандат на управління столицею. І рішення громади треба поважати. Але ж, хто керує Парижем... На посаді очільника КМДА вже скільки було "конкурентів", що от так одразу всіх поіменно і не згадаєш. Ніхто не проти, аби у столичному муніципалітету не було синекури і злочинів на бюджеті, а він – десь до 100 мільярдів гривень! Тому всі ці пертурбації і перестановки про одне – про утримання влади. І шалених грошей", – зазначила експерт.
Щодо фігури Тимура Ткаченко на посаді керівника КМВА, то Світлана Кушнір говорить, що поки що вона єдина з усіх попередніх, що викликає у частини виборчого електорату Києва емпатію. Та будь-яка емпатія у виборчих кабінках може легко перетвориться на пшик, якщо не будуть помітні дії. Бо і КМДА/КМВА не є самостійною за законом і КУ: чиновники КМДА мають право витрачати гроші з бюджету за рішенням Київради і розпорядженнями міського голови.
"Якщо у профільного комітету Верховної Ради України, в Уряду і президента таки настане прозріння і КМДА, як тягар і спроба мати ручного мера столиці, буде ліквідовано, як інституцію, то думаю, що на Печерських пагорбах треба ще одну стелу на знак повернення повноцінного управління мешканцями міста своїм містом – поставити. Як це зробили у 1802 році. Але ж на все це треба: а) повага до Конституції, б) повага до рішення киян, які на свій розсуд обирають свою місцеву владу. І ще – найголовніше, то мати на всі ці дії політичну волю", – підсумувала експерт.
У Києві – бардак
Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко говорить, що те, що ми бачимо у Києві – це бардак державного управління.
"На жаль, мусимо це визнати, що такий бардак є наслідком того, що свого часу ще другий президент України Леонід Кучма побоявся, що тодішній міський голова Києва може використати свої можливості і стати президентом. Тому була проведена низка операцій, внаслідок яких ми маємо Київ, як місто зі спеціальним статусом управління і ще є закон про Київ, як столицю. Внаслідок реалізації цього закону, а їх було декілька варіантів, як і декілька виграних судів, ще за часів Олександра Омельченка, виявилося що в Києві ось це двовладдя фактично було закріплено законодавчо. Але в мирний час посади мера і голови КМДА, як у дволикого Януса, суміщалися в одній особі. Тобто президент мав назначити обраного мера головою виконавчої влади. Внаслідок такої ситуації Київ фактично втратив органи місцевого самоврядування. Бо Київська міська адміністрація до органів місцевого самоврядування не належить взагалі. Але під час воєнного стану виявилося, що згідно статті 15 цього закону військова адміністрація має безліч можливостей для того, щоб впливати абсолютно на все у Києві", – зазначив експерт.
Він продовжує, проте для того, щоб впливати – це потрібно закріпити інституційно. Тобто не може сам Тимур Ткаченко працювати за всю адміністрацію. Тому, відповідно, для того, щоб виконувати ті повноваження, які надані статтею 15 закону він має створити під виконання цих повноважень виконавчу структуру. Але при цьому, наголошує Юрій Гаврилечко, не забуваємо закон про столицю, міський голова Віталій Кличко нікуди не дівається. І чинна адміністрація нікуди не дівається.
"Тож поки ця специфічна система або наявність закону про столицю не буде врегульована, ми будемо мати навіть не двовладдя, а тривладдя. Тому що на всі департаменти КМДА впливають профільні міністерства. Адже на виконання своїх функцій, як столиці, Київ отримує з бюджету кошти. Від чого виграють всі чиновники нижчих рівнів, які добре себе почувають, бо вони можуть взагалі нічого не робити", – зазначив експерт.
Юрій Гаврилечко називає ситуацію з управлінням в Києві під час воєнного стану фантастичною.
Що стосується Ткаченка і Кличка то, на думку експерта, вони обидва в даній ситуації праві.
Що ж до того, який сенс створювати МВА, витрачаючи на це купу коштів, то експерт говорить що сенс все ж таки є, але потрібно приймати радикальне рішення і якусь зі сторін на період дії воєнного стану позбавляти своїх повноважень.
"Це було б раціонально. Тому що демократія під час війни – це дуже добре, але в управлінській вертикалі не може бути демократії. А, коли є кілька центрів ухвалення рішень і за чинним законодавством вони абсолютно рівноправні, то для кожного чиновника постає питання – чиї накази виконувати, або нічиї не виконувати в принципі, чи призводить до бардаку в Києві", – зауважив експерт.
Що ж стосується витрачання коштів, то, за словами Юрія Гаврилечка, сама ситуація курйозна, адже воєнний стан не передбачає скорочення видатків мирного часу.
"Тому все, що ми зараз бачимо у Києві і не лише у Києві, коли витрачаються мільярди гривень на озеленення, перекладання бруківки, інші речі, які нічого спільного із війною не мають, то це, знову ж таки, наслідок прогалин в законодавстві. І те, що уряд це намагається періодично вирішити в ручному режимі, як це було з витягненням ПДФО з місцевих бюджетів, то це кардинально не змінює ситуацію. Озеленень менше не стало. А уряд міг би прийняти просте рішення, що такий-то перелік робіт під час воєнного стану не фінансується. Проте такі рішення чомусь не приймаються. Нічого подібного Міністерство економіки не зробило. До того ж Мінекономіки мало було би перевести всі державні органи на штати воєнного часу. І ось після цього, коли уряд би це затвердив, було б чітко зрозуміло, скільки, кого, де і під керівництвом кого в нас має бути. Мається на увазі і чиновників, і службовців органів місцевого самоврядування. Відповідно, оскільки уряд нічого не робить, той самий Ткаченко вимушений сам формувати вертикаль влади, що він власне і робить на власний розсуд", – прокоментував експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" - у Києві провели унікальну операцію маленькій дитині: трансплантація печінки від мами з іншою групою крові.