Владу у Харкові назвали "комунальним соціалізмом": як безкоштовний проїзд впливає на енергетику України

Енергетична «піраміда» Харкова: місто накопичило чверть усіх боргів країни за газ та світло

Харків став єдиним містом України, де зберігається безкоштовний проїзд у транспорті, проте за цим стоїть зворотний бік — колосальна заборгованість перед енергетиками. Як повідомляє "Економічна правда", сукупний борг міста за енергоресурси вже перевищив позначку у 44 млрд грн.

Ситуація з газом виглядає найбільш критичною: на кінець березня 2026 року підприємства ТКЕ області заборгували 27,3 млрд грн, що становить майже чверть від загальнонаціонального боргу. Аналогічна картина спостерігається і в інших секторах — борги за тепло, гарячу воду та електрику обчислюються мільярдами.

Експерти та журналісти зазначають, що така модель управління є небезпечною для всієї держави.

"Харків — показовий приклад того, як соціальна політика, побудована на боргах, поступово перетворюється на фінансову піраміду національного масштабу", — йдеться у розслідуванні. Аналітики підкреслюють: "Харків сформував найбільшу системну заборгованість в енергетиці серед українських міст".

Поки інші прифронтові міста, такі як Запоріжжя чи Миколаїв, відмовилися від подібних пільг, Харків продовжує політику, яку фахівці називають ілюзорною.

"Транспорт не може бути безкоштовним, бо це ілюзія. Будь-яка безкоштовна річ фінансується за кошт платників податків. Це перекладання грошей з однієї кишені до іншої", — зазначають у матеріалі.

Наслідки такої стратегії можуть бути фатальними для стабільності постачання енергії.

"Поки мешканці отримують "безкоштовні" послуги, ланцюг боргів лише зростає, створюючи ризики для стабільності всієї енергосистеми", — наголошують автори, додаючи, що "комунальна економіка не здатна довго працювати "в кредит"".

Нагадаємо, портал "Коментарі" писав, що мер Харкова та очільник Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов виступив із пропозицією встановити в Україні День внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на державному рівні. Пропозиція передбачає закріплення цієї дати за 25 лютого — днем, коли у 2022 році почалося масове вимушене переселення українців.